Часткові або повні розриви є найпоширенішою травмою менісків
Розрив внутрішнього або зовнішнього меніска клінічно проявляються однаково. З анатомічних причин внутрішній меніск частіше уражається, ніж зовнішній.
Причини травми менісків
Пошкодження менісків є типовими травмами в ряді видів спорту. Наприклад, вони часто відбуваються у футболістів.
Більше половини всіх пошкоджень менісків зумовлено постійними навантаженнями на колінні суглоби. Так, серед людей старше 50 років ушкодження менісків в результаті їх зносу є майже в кожного третього, а серед людей старше 70 років - майже в кожного другого.
Пошкодження колінного суглоба часто поєднуються з розривом меніска, тому що зовнішній край меніска прилягає до бічної зв'язки.
Травми
Меніски можуть піддаватися сильному навантаженню, якщо ви потрапили в аварію - наприклад, якщо коліно зігнуте й навантажене, і раптово відбувається неконтрольований обертовий рух. Тиск і одночасне обертання призводять до зсуву, що може призвести до розриву меніска.
Тривале навантаження
Часте і серйозне згинання внаслідок діяльності, що включає коліна, може призвести до мікроскопічних травм, які вже не заживають (так звані мікротравми). Через місяці або роки такі невеликі травми можуть перерости у повний або частковий розрив.
Природний знос та розрив
Як і всі тканини в організмі людини, меніск також схильний до природного зносу. Еластичність волокнистого хряща зменшується, а сполучна тканина менісків втрачає стійкість, заміщується жировою й стає крихкою. У цих випадках один простий глибокий згин коліна або обертання в суглобі, може спричинити розрив меніска.
Різні форми розривів меніска
Розрив може бути вертикальним, горизонтальним або радіальним:
- Вертикальний розрив перетинає меніск зверху вниз і проходить паралельно формі меніска.
- Горизонтальний розрив розділяє меніск на верхню і нижню частину.
- Якщо розрив йде від тонкого внутрішнього краю до більш товстого зовнішнього краю (основи) меніска, це відомо як радіальний розрив.
Ознаки й симптоми
Розрив меніска може призвести до набряку колінного суглоба. Якщо сльоза спричинена нещасним випадком, часто трапляються додаткові травми хряща, бічних зв’язок та хрестоподібних зв’язок. Пошкодження внутрішнього меніска викликає біль на внутрішній стороні коліна, а пошкодження зовнішнього меніска - на зовнішній стороні коліна.
- Обертальні рухи суглоба у вертикальному положенні, наприклад, під час танців, занять спортом або також у повсякденному житті, стають болючими.
- Якщо постраждалий не може витягнути ногу, то це також може бути симптомом, що свідчить про розрив меніска: частини розірваного меніска можуть зачепитися між стегном і гомілкою.
- Колінний суглоб може раптово "вискочити" під час ходьби.
Діагностика
Детальний збір анамнезу, фізичний огляд колінного суглоба дає важливі вказівки на можливу травму меніска. Оскільки меніски - це м’які тканини, їх неможливо отримати на рентгені. Тому магнітно-резонансна томографія є підходящим методом для встановлення пошкодження меніска. Вона також надає додаткову інформацію про інші травми або пошкодження коліна.
Хірургічне втручання потрібне в більшості випадків
Пошкодження меніска зазвичай не заживають самі по собі. Це пов’язано з тим, що вони, як правило, знаходяться в ділянці з поганою трофікою. З іншого боку, безперервний рух в коліні означає, що краї не можуть зростися. З часом розриви розширюються, і розірвані частини меніска можуть потрапити в суглоб і погіршити його функцію. Це призводить до постійного пошкодження м'якого суглобового хряща, що призводить до збільшення зносу суглобів (артроз). З цієї причини розриви меніска, що призводять до стійкого або періодичного дискомфорту, зазвичай лікуються хірургічним шляхом, особливо у молодих людей та активних спортсменів. Збільшення віку може призвести до розриву менісків через природний знос. Але це не означає, що кожен розрив меніска, видимий на МРТ, потрібно лікувати хірургічним шляхом: якщо постійного болю немає, лікування не потрібне. Збільшення віку може призвести до розривів менісків внаслідок природного зносу.
Відновлююча операція, або заміна меніска
Оперативне втручання проводиться майже без винятку за допомогою артроскопії. Видаляється якомога менше тканин, щоб меніск в ідеалі міг зберегти свою функцію (часткова резекція меніска). Якщо видалити повні частини широкої основи меніска, це називається резекцією меніска. Це, однак, означає, що меніск втрачає свої найважливіші функції, такі як розподіл навантаження та стабілізація суглоба. Потім безпосереднє навантаження суглобового хряща значно збільшується, що призводить до тривалого зношування суглоба (артроз). Ось чому операція повинна максимально утримувати меніск. У багатьох випадках розриви на зовнішніх ділянках менісків, які мають хороший кровообіг, можуть бути зашиті (накладення менісків). Особливо молодим пацієнтам варто спробувати цей ремонт (рефіксацію). У пацієнтів старшого віку бідніша речовина меніска, як правило, не дозволяє відновлення. Якщо меніск більше неможливо зберегти, у пацієнтів молодшого віку його можна повністю або частково замінити. Як і у випадку з ушиванням меніска, ідея полягає в тому, щоб запобігти передчасному зносу суглобів.
Бандажі й ортези сприяють швидкому відновленню
Після операції на меніску ортези можна використовувати для стабілізації коліна, його захисту та підтримки загоєння меніска. Шов меніска вимагає особливого захисту, оскільки сильне згинання коліна при одночасному навантаженні призводить до високого рівня зсуву, що може загрожувати розходженням шва. Тому навантаження на коліно рекомендується, як правило, лише в розтягнутому положенні.
Сучасні ортези (наприклад, M.4 X-lock) підтримують терапію після рефіксації меніска. Вони мають спеціальний фіксуючий механізм, який гарантує, що коліно залишається в розігнутому положенні під навантаженням. Механізм блокування можна регулювати для виконання ранніх функціональних вправ без навантаження.
Дізнайтесь більше про ортез для колінного суглоба M.4 X-lock.
